Мінфін США оприлюднив правила GENIUS Act для стейблкоїнів

Мінфін США оприлюднив проєкт правил для стейблкоїнів у межах GENIUS Act. Це важливо для емітентів, бірж і трейдерів. Ринок уже великий, близько $300.9 млрд.

Документ стосується третього розділу закону. У ньому Мінфін пояснює, коли стейблкоїн вважається випущеним у США, як працюватимуть іноземні емітенти та коли відповідальність може перейти до бірж або маркетмейкерів. Це не дрібна правка. Тут вирішують, хто і де несе юридичний ризик.

GENIUS Act став Public Law 119-27 18 липня 2025 року. У Сенаті його підтримали 68 голосів проти 30, а в Палаті представників 308 проти 122. Це перший федеральний закон США саме для платіжних стейблкоїнів. І тепер Мінфін починає розкладати його по поличках.

Що саме змінює новий проєкт Мінфіну?

Головний зсув простий. Випуск стейблкоїна тепер прив’язують не до технічного створення токенів, а до їх першої передачі користувачу.

Тобто токен може бути згенерований раніше. Але юридично випуск настане лише тоді, коли інша особа отримає право користуватися ним, передавати його або погашати. Якщо токен повернули емітенту, попередній випуск фактично анулюється. А нова передача вже рахується новим випуском.

Є ще один важливий момент. Мінфін прив’язує правило до місця емітента і отримувача. Якщо на момент першої передачі одна зі сторін перебуває в США, випуск можуть визнати американським. Для фізичних осіб дивляться саме на фактичне місце перебування, а не на громадянство. Простими словами, паспорт не головний.

Це не дрібниця. Для ринку стейблкоїнів, який зараз оцінюють приблизно у $300.9 млрд, такі деталі визначають, хто взагалі може працювати без ризику порушити закон. За даними DefiLlama, USDT має $183.0 млрд, а USDC близько $72.0 млрд. Далі буде ще жорсткіше.

Чому це важливо для іноземних емітентів?

Погана новина для них відсутня. США не закривають ринок повністю.

Мінфін пропонує дозволити іноземним емітентам працювати в США, якщо вони відповідатимуть вимогам Section 18(a). Потрібен режим у країні походження, який США визнають співставним із власним, а також реєстрація в OCC. Компанія також має показати, що не випускала токен у США випадково.

Щоб довести це, емітенту доведеться показати, що він був за межами США, перевіряв місце користувачів і не просував токен на американському ринку.

У проєкті згадують IP-адреси, дані пристрою, підтвердження в договорах і відстеження транзакцій. Але Мінфін поки не наказує один обов’язковий набір перевірок. Він просить ринок дати коментарі. Це означає, що остаточна версія ще може змінитися.

Для України це теж корисний сигнал. Якщо правила закріплять у нинішньому вигляді, комплаєнс у стейблкоїнах стане дорожчим і повільнішим. Зате прозоріші правила можуть зменшити ризик раптових блокувань для легальних сервісів. Це вже видно на прикладі інших регуляторних змін, про які ми писали в матеріалі про роль банків у регулюванні крипти.

Реакція ринку

Окремо Мінфін попереджає: відповідальність можуть отримати не лише емітенти. Під ризик потрапляють біржі та маркетмейкери, якщо вони свідомо допомагатимуть незаконному первинному розподілу стейблкоїнів.

Це означає, що просте “ми лише дали ліквідність” уже не рятує. Якщо компанія координує ключові етапи випуску або забезпечує погашення токена, її можуть розглядати як учасника порушення. Саме тому ринок зараз уважно читає не тільки сам GENIUS Act, а й супровідні документи. Подібний тиск на комплаєнс ми вже бачили і в темі AML, про яку йшлося в нещодавній новині про посилення AML-контролю.

• Випуск стейблкоїна рахуватимуть від першої передачі, а не від mint.

• Місце перебування користувача важливіше за громадянство.

• Іноземні емітенти можуть працювати в США, але не без умов.

• Біржі та маркетмейкери теж можуть нести відповідальність.

• Мінфін поки не затвердив остаточний перелік перевірок.

Що це означає для інвесторів?

Для власників стейблкоїнів головний висновок такий: США будують дуже конкретну рамку, де кожен крок має юридичне значення. Це знижує простір для сірих схем, але підвищує вимоги до сервісів, які працюють із токенами.

Є і ще один наслідок. GENIUS Act уже встановив, що резерви мають бути 1:1, а в них можуть входити cash, депозити, repo та Treasury bills, notes і bonds із залишковим строком до 93 днів. Для ринку це може означати більший попит на короткі держпапери США. Утім, для користувача в Україні практичніше інше: зростає цінність стейблкоїнів, які проходять через зрозумілі правила і менше ризикують потрапити під блокування.

Ще один поріг важливий для емітентів. Штатний режим у США доступний тим, хто випускає не більше $10,000,000,000. Для більших гравців шлях один, федеральний нагляд. А з 18 липня 2028 року цифровим сервісам у США заборонять пропонувати платіжні стейблкоїни, якщо вони не випущені дозволеним емітентом або не підпадають під виняток для іноземних компаній.

Тому найближчі місяці ринок, швидше за все, дивитиметься не на гучні заяви, а на те, як саме Мінфін допише процедури. Саме там і схований головний ризик. А для тих, хто вже працює з криптоактивами у фіаті, стане у пригоді і продати USDT TRC20 на Monobank, якщо потрібен швидкий вихід у гривню.

Часті запитання

Коли GENIUS Act почне діяти?

У наданому тексті вказано 18 січня 2027 року. Саме з цієї дати очікують запуск закону в повному обсязі. А окремі обмеження для сервісів у США заплановані вже на 18 липня 2028 року.

Чи зможуть іноземні стейблкоїни працювати в США?

Так, але не автоматично. Мінфін пропонує допускати їх лише за умови співставного регулювання в країні походження, реєстрації в OCC та виконання процедур перевірки користувачів.

Чому біржі можуть опинитися під ризиком?

Тому що проєкт не обмежує відповідальність лише емітентом. Якщо біржа або маркетмейкер свідомо допомагає незаконному випуску чи розподілу, їх теж можуть визнати учасниками порушення.

Проєкт Мінфіну ще не фінальна версія. Але він уже задає тон для всього ринку стейблкоїнів.

Даний матеріал не є фінансовою рекомендацією. Торгівля криптовалютами пов'язана з ризиками. Частину тексту підготовлено з використанням штучного інтелекту на основі відкритих джерел та перевірено редакцією.