Українське регулювання крипти: банки вирішать усе

Українське регулювання крипти виходить на фінішну пряму: законопроєкт №10225-д уже готують до другого читання, а банки можуть стати вирішальними для його роботи. Ринок чекає на правила для бізнесу, банків і користувачів. Хто виграє першим?

Законопроєкт зареєстрували 24 квітня 2025 року. У першому читанні його підтримали 246 депутатів. На картці ВРУ зараз стоїть статус «Готується на друге читання».

Є й застереження. 19 серпня 2025 року комітет з антикорупційної політики вказав, що окремі положення документа не відповідають антикорупційним вимогам. Тому дискусія не стихає.

Про це говорили на великому стрімі Incrypted. У ньому взяли участь голова НКЦБФР Олексій Семенюк, нардеп Ярослав Железняк, юрист Мінцифри Дмитро Ніколаєвський і представники бізнесу. Головний висновок був жорсткий: без банків легалізація буде неповною.

Чому банки стали головною темою?

Банки тут не «додаток». Вони визначають, як бізнес заводитиме гроші, відкриватиме рахунки та працюватиме з гривнею. Саме тому це питання винесли в центр розмови.

Дмитро Ніколаєвський сказав, що українська ліцензія не дасть того самого ефекту, що MiCA в ЄС. Там компанія з дозволом може працювати одразу в 27 країнах. В Україні ж перевага, на його думку, буде в податках і простішій роботі з податковою для клієнтів з великою базою в Україні.

Це важливо для всіх, хто працює з криптою в Україні. Закон №2074-IX ще з 17 лютого 2022 року має статус «Не набрав чинності». Причина стара, але критична: запуск прив’язаний до змін у Податковий кодекс. Ось чому банківський канал стає таким важливим уже зараз.

Для тих, хто вже зараз хоче швидко продати USDT TRC20 на Monobank, питання доступу до банківських платежів звучить особливо практично.

Що дає Україні шанс, а що ні?

Олексій Семенюк з НКЦБФР наголосив на великому внутрішньому ринку. І це не порожні слова. За даними Chainalysis та IMF, Україна у 2025 році посіла 8 місце у світі за adoption index, а обсяг отриманих криптотранзакцій у період липень 2024, червень 2025 сягнув $206,3 млрд.

Але не всі на панелі були оптимістами. Ярослав Железняк сказав, що Україна не стане низькоподатковою юрисдикцією з максимально вільним режимом. Причина проста: країна має міжнародні зобов’язання і співпрацює з МВФ. Водночас він вважає, що Україна може конкурувати як юрисдикція, близька до європейської, без частини обмежень, які вже діють у ЄС.

«Уже зараз зрозуміло, що звітувати по податках буде складно», сказав Дмитро Ніколаєвський. «Постачальники, які зареєстровані в Україні, зможуть отримати конкурентну перевагу, готуючи податкову звітність для своїх клієнтів».

Максим Дем'янюк, засновник і CEO UAHg, дивиться на це жорсткіше. Він вважає, що в конкуренції юрисдикцій Україна вже запізнилася. Його логіка проста: навіть безкоштовна ліцензія не перекриє слабкі інститути, судову систему і питання захисту бізнесу. Це звучить різко, але для інвестора така оцінка важить більше за красиві гасла.

Реакція ринку

Ринок поки дивиться не на лозунги, а на конструкцію закону. У моделі, яку НКЦПФР презентувала 28 березня 2025 року, регулятор хоче отримати нагляд за більшістю токенів і VASP, а НБУ має контролювати e-money tokens, їх емітентів та обмін віртуальних активів на гроші.

Це розділення важливе. Якщо банк стане вузьким горлом, компанії можуть отримати ліцензію на папері, але не мати нормального доступу до платежів. Саме тому в дискусії так часто звучало слово «половинчасто».

Ще один сигнал для ринку прийшов з міжнародного боку. У звіті IMF Country Report №26/058 від 26 лютого 2026 року Україна зобов’язалась чітко визначити ролі регуляторів, правила ліцензування для VASP і обмеження для збереження валютного контролю. Це означає, що компромісів буде багато. І швидких рішень теж.

• №10225-д уже пройшов перше читання.

• За нього проголосували 246 депутатів.

• Проти був 1 депутат, ще 31 утримався.

• 43 депутати не голосували.

• Україна у 2025 році мала $206,3 млрд отриманих криптотранзакцій.

• Ринок країни посів 8 місце у світі.

Що це означає для інвесторів?

Для бізнесу головний висновок такий: українська юрисдикція може бути цікавою насамперед тим, хто працює з українським користувачем. Якщо компанія заробляє на локальному ринку, їй важливі рахунки, податки і зрозумілі правила. Тут банківський доступ важить не менше за саму ліцензію.

Для приватних користувачів це теж не дрібниця. Якщо закон запрацює без нормальної інтеграції з банками, легальний сервіс буде повільним і дорогим. Якщо ж банки підключаться, ринок отримає зрозумілий шлях для обміну, звітності та роботи з гривнею.

Є ще один нюанс. ЄС уже живе за MiCA з 30 грудня 2024 року, а правила для стейблкоїнів там діють з 30 червня 2024 року. Тому український ринок, навіть якщо запрацює швидко, все одно буде наздоганяти більш зрілу модель. Але це не мінус сам по собі. Це просто старт із запізненням.

Часті запитання

Коли закон про віртуальні активи може запрацювати в Україні?

Станом на зараз законопроєкт №10225-д готовиться до другого читання. Точної дати запуску немає, бо документ ще проходить парламентську процедуру і має врахувати податкові зміни.

Чому банки називають вирішальними для крипторинку?

Бо саме банки дають доступ до рахунків, гривні та платежів. Без цього легалізація може залишитися формальною, навіть якщо компанії отримають ліцензії.

Чи дасть українська ліцензія перевагу перед ЄС?

Не обов’язково. У ЄС ліцензія за MiCA може відкрити шлях одразу до 27 країн, а в Україні перевага, ймовірно, буде в податковій роботі та локальному ринку.

Українське регулювання крипти тільки входить у вирішальну фазу, і саме банки покажуть, чи стане воно живим ринком, чи лишиться паперовою реформою. Охочі скористатися цим уже зараз можуть швидко продати Bitcoin на Monobank.

Даний матеріал не є фінансовою рекомендацією. Торгівля криптовалютами пов'язана з ризиками. Частину тексту підготовлено з використанням штучного інтелекту на основі відкритих джерел та перевірено редакцією.