Україна фіналізує закон про криптовалюти у серпні

Україна фіналізує закон про криптовалюти у серпні 2026 року, а запуск документа планують з 1 січня 2027 року. Це стосується трейдерів, власників крипти та компаній, які чекають на зрозумілі правила роботи на ринку.

Про це 13 червня в Києві говорили на Incrypted Conference 2026, під час панельної сесії про регулювання індустрії. У дискусії взяли участь нардеп Ярослав Железняк, голова НКЦБФР Олексій Семенюк і головний юрист проєктного офісу Мінцифри Дмитро Ніколаєвський. Железняк заявив, що головним регулятором крипторинку в Україні стане НКЦБФР, а сам текст законопроєкту хочуть довести до фіналу вже в серпні.

Чому цей закон так довго готують?

Робота над правилами для криптоіндустрії тягнеться роками. У процесі брали участь Комітет з фінансів, НКЦБФР, Мінцифра і НБУ, тому узгодити межі повноважень виявилося непросто.

За даними картки законопроєкту №10225-д на сайті Верховної Ради, його зареєстрували 24 квітня 2025 року. 3 вересня 2025 року за основу проголосували 246 депутатів, а 10 лютого 2026 року документ включили до порядку денного актом №4775-IX. Офіційний статус зараз, як зазначено на картці, такий: «готується на друге читання». Для ринку це важливо не менше, ніж сама дата запуску, бо без другого читання закон не дасть чітких правил для бірж, сервісів і звичайних користувачів. Саме тут і починається головна суперечка про модель нагляду.

Хто контролюватиме ринок і що не поділили?

Железняк прямо сказав, що Комісія буде головним регулятором. Але частина повноважень і досі викликає суперечки, насамперед щодо того, що залишиться під НБУ, а що перейде до НКЦБФР. Окремо ще треба закрити блок про арешт і вилучення активів.

Олексій Семенюк, навпаки, закликав не поспішати з прогнозами. Він сказав, що процес нагадує «роди», де держава намагається «народити» цей законопроєкт, і визнав, що навколо теми багато напруги. Це звучить жорстко, але добре показує, чому навіть після голосування 246 депутатів у першому читанні документ не став готовим за один день. І ще один важливий штрих: сам Железняк заявив, що в нього є консенсус із МВФ і урядом щодо ролі Комісії.

«У нас було близько 2000 правок, ми їх пройшли», сказав Ярослав Железняк. «С 1 января следующего года закон будет», додав Олексій Семенюк.

Реакція ринку

Для ринку тут важливі не лише слова про серпень і 1 січня 2027 року. Важливий сам факт, що Україна рухається до моделі, де правила вже можна читати, а не вгадувати. Це знижує хаос для компаній, які працюють із криптою, і для людей, які просто хочуть зрозуміти, як потім рахуватимуть податки.

Тут доречно згадати й європейський фон. За даними EUR-Lex про MiCA, у ЄС основна частина регламенту діє з 30 грудня 2024 року, а перехідний режим для CASP завершується 1 липня 2026 року. Тобто український законопроєкт рухається в момент, коли європейські правила вже працюють, і це підштовхує Київ не відкладати рішення далі.

• Законопроєкт №10225-д зареєстрували 24 квітня 2025 року.

• У першому читанні його підтримали 246 депутатів 3 вересня 2025 року.

• До порядку денного документ внесли 10 лютого 2026 року актом №4775-IX.

• Фіналізацію тексту планують на серпень 2026 року.

• Запуск закону назвали датою 1 січня 2027 року.

• У першій редакції податкової моделі фігурували 18% ПДФО, 5% військового збору і пільгова ставка 5% для першого року при виході у фіат.

Що це означає для інвесторів?

Для українських власників крипти найважливіше зараз не тільки «коли», а й «як саме». Якщо Комісія справді стане головним регулятором, ринок отримає більш зрозумілу точку входу для ліцензування, звітності та контролю операцій. Це корисно і для великих гравців, і для дрібних трейдерів, бо однакові правила зменшують простір для хаосу.

Є й інший бік. Законопроєкт ще не закритий, а в ньому лишилися чутливі речі, зокрема арешт активів і розподіл повноважень між НБУ та НКЦБФР. До того ж у висновках до №10225-д вже звучали різні оцінки: бюджетний комітет говорив про можливе збільшення доходів бюджету, євроінтеграційний комітет не побачив загальної суперечності праву ЄС, але антикорупційний комітет вказав на проблемні положення. Це означає, що серпень може стати лише черговим етапом, а не фінальною крапкою.

Для українського ринку це все одно важливий зсув. Україна, за оцінкою Triple-A, має 6,5 млн власників криптовалюти, тобто 15,72% населення, і така аудиторія вже давно живе не в теорії, а в реальних транзакціях. Тому будь-яка ясність щодо податків, нагляду і запуску з 1 січня 2027 року вплине не лише на біржі, а й на звичайних людей, які купують, продають або зберігають крипту.

Часті запитання

Коли в Україні можуть фіналізувати закон про криптовалюти?

За словами Ярослава Железняка, текст хочуть фіналізувати в серпні 2026 року. Після цього його доопрацюють з урахуванням вимог парламенту і винесуть на голосування. Олексій Семенюк говорить про запуск закону з 1 січня 2027 року.

Хто стане головним регулятором крипторинку?

Железняк заявив, що головним регулятором буде НКЦБФР. Але частина повноважень і досі обговорюється, зокрема те, що залишиться за НБУ. Саме це зараз одна з головних точок суперечки.

Чому цей закон важливий, якщо вже є закон про віртуальні активи 2022 року?

Закон №2074-IX ухвалили ще 17 лютого 2022 року, але він досі не запрацював повністю, бо потрібні зміни до Податкового кодексу. Новий проєкт №10225-д якраз і має закрити цю прогалину, щоб правила перестали висіти в повітрі.

Для тих, хто вже працює з криптою або тільки планує вхід на ринок, зараз важливо стежити не за гучними заявами, а за конкретним текстом другого читання. Якщо потрібно швидко продати USDT TRC20 на Monobank, це можна зробити без зайвих кроків і зручніше підготуватися до майбутніх правил.

Даний матеріал не є фінансовою рекомендацією. Торгівля криптовалютами пов'язана з ризиками. Частину тексту підготовлено з використанням штучного інтелекту на основі відкритих джерел та перевірено редакцією.